День Державного Гімну України
Цю пісню українці знають з перших акордів, а її слова закарбовані в нас на генетичному рівні. Йдеться про Державний Гімн України «Ще не вмерла України і слава, і воля».
Якось, у 1862 році український етнограф, фольклорист і поет Павло Чубинський влаштував зібрання просвітницької організації «Громада», на яку прийшли сербські студенти. Вони навчались у Київському університеті й почали співати свою патріотичну пісню. Тоді Чубинський різко підвівся і пішов в іншу кімнату, а через півгодини вийшов звідти з написаним текстом пісні «Ще не вмерла Україна».
Саме 10 березня 1865 року — у день роковин смерті Тараса Шевченка — у Перемишлі вперше публічно виконали цю пісню, яка дуже швидко стала популярною як на заході, так і на сході України.
15 березня 1939 року пісня стала офіційним гімном Карпатської України. У Наддніпрянщині «Ще не вмерла Україна» поширювалась підпільно.
Цю пісню намагались знищити як білогвардійці, так і більшовики. Але всі їхні намагання придушити голос українського народу були марними. Адже слова та музика були написані не на папері, який спалювали російські кати, а в душах людей.
Зрештою, Верховна Рада України офіційно ухвалила музичну редакцію Гімну 15 січня 1992 року. А 6 березня 2003 року парламент ухвалив Закон Про Державний Гімн України, у якому слова «Ще не вмерла Україна» замінили на «Ще не вмерла України і слава, і воля».
Під час повномасштабного вторгнення Росії Гімн став справжньою підтримкою українського народу та символом незламності нашої віри в національну ідею. Його співають діти в бомбосховищах, його виконують наші відважні захисники і захисниці перед наступом, адже ми всі єдині — велика нація, яка плекає свої традиції та культуру. А відтак жоден ворог не може зламати наш внутрішній стрижень