Побажання рідній мові...
Вихованці 6 класу Оріхівської філії №5 комунального закладу «Опорний заклад загальної середньої освіти «Сузір’я» Оріхівської міської ради створили зразки побажань рідній мові.
Мова моя –цілителька.
Мова об’єднує всіх українців в єдину родину. У ній наша прадавня історія, боротьба наших предків з ворогами, дух нескореності у боротьбі з російським царизмом проти гноблення, утисків, заперечення існування українського слова. Не лише вогнем і мечем, а й стилосом і словом відстоювали честь і гідність свою наші співвітчизники.
Омріяне збулося. І лунають дитячі слова «Я бачу мою мову співучою, розкішною , калиновою», - мовить Полінка. «Хочу, щоб моя мова була щебетливою, незнищенною, - каже Настюша». «А я б побажав їй дзвінкості, чистоти і краси», - говорить Михайлик. Богдась сказав, що бажає їй процвітання, благословення, вічності. Аня бачить рідну мову квітучою,
джерельною, милозвучною.
Ми- одного кореня, мово! Дзвени легкими ріками лексики, рознось степовими вітрами свої чарівні пісні, говори із світом словами ніжності й любові.
Ми сильні, коли єднає нас слово!
Ми незборені, коли згуртовані словом!
Ми нескорені, коли однодумці!
Наша мова – скринька світла і добра.
Мова – наш оберіг.
