Живуть, Тарасе, поміж нас і голос твій, і пензель твій, і слово...
В історії кожного народу, серед його великих творців є імена, оповиті невмирущою любов’ю і славою. Для українців це – Тарас Григорович Шевченко.
Чому твори Шевченка, написані майже півтора століття тому, і досі мають такий потужний вплив: надихають і обпікають? На ці та інші питання шукали відповіді учні 8 класу Оріхівської філії №5, звертались до кобзаревого слова та знаходили в ньому цілюще джерело істини на всі часи. Вшанували пам’ять поета, відчули, як через його твори проходить любов до України, народу, рідної мови.
Свої вірші, присвячені Великому Кобзареві, натхненно читали Дріга Софья, Фоменко Дар’я, Медвідь Софія, Черниш Даша. А Яковенко Артем та Кушпет Кіра присвятили Тарасу Григоровичу пісні, які зігрівали душі і вселяли надію на те, що минатимуть роки, змінюватимуться покоління, а слово Шевченка буде жити вічно.